концепції / latency-and-speed-of-light
Затримка і швидкість світла
Найефектніший аргумент каналу на тему «як працює інтернет»: швидкість вашого сайту обмежена фізикою, а не пропускною здатністю (швидкість світла і затримки сайтів). Від Києва до Лос-Анджелеса ~10 000 км; світло в оптоволокні рухається зі швидкістю ~200 000 км/с (проти 300 000 у вакуумі), тобто 50 мс в один бік і найкращий можливий ping — 100 мс. Його фраза, що запам’ятовується: ping менше 100 мс у CS:GO до американських серверів ви не отримаєте ніколи. Далі він складає round-trip’и: запит + бекенд + відповідь — це вже 120 мс, ушестеро більше за 20-мілісекундний бекенд; TCP handshake піднімає це до 220 мс; TLS handshake — до ~420 мс (у 21 раз більше за бекенд) — і це ще без DNS-запиту та TCP slow-start. Висновок: CDN важливі тому, що зменшують саме затримку, а не «швидкість». Суміжна теза із серії про DNS: кожен DNS-запит — це сам по собі багато обмінів через інтернет, саме тому й існує DNS-кешування (рекурсивний резолвінг DNS).
Розібрано у відео
- Як швидкість світла обмежує швидкість твого веб-сайту
базовий розрахунок: швидкість світла в оптоволокні, нижня межа ping у 100 мс, накопичення round-trip’ів TCP/TLS, що перетворюють 20 мс бекенду на ~420 мс, і чому допомагають CDN
- Як працює Інтернет: рекурсивний пошук у DNS
кожен DNS-запит — це багато round-trip’ів, звідси потреба в кешуванні
Повʼязане
NAT і основи мереж — ті самі TCP handshake’и, що тут накопичуються HTTPS і TLS — TLS handshake додає найбільший окремий шматок DNS (Domain Name System) — ще один неврахований запит поверх основного Вебперформанс (Core Web Vitals) — затримка — один важіль; Core Web Vitals — інший бік nginx — тестовий сервер у Лос-Анджелесі, на якому вимірювалися реальні round-trip’и